Бакпосів на уреаплазму: як підготуватися до аналізу і розшифровка результатів

Це призводить до зміни симптомів, що ускладнює діагностику захворювання і подальшого лікування людини. Тому для ефективного лікування фахівці радять звертатися до лікаря при виникненні перших ознак уреаплазмозу.

діагностика

Неможливо поставити точний діагноз, грунтуючись виключно на зовнішніх проявах захворювання. Для того щоб лікар міг визначити хворобу і її причину, пацієнту необхідно здавати аналізи на наявність мікроорганізмів і провести комплексне обстеження.

Тільки грунтуючись на результатах діагностики уреаплазмозу, фахівець здатний призначити ефективне лікування хворому. Діагностику повинні проходити обидва статевих партнера в обов’язковому порядку, інакше виникає ризик повторного інфікування, і лікування не дасть результатів.

підготовка пацієнта

Крім аналізів, для комплексної діагностики необхідний зовнішній огляд пацієнта. Гінекологічний огляд жінки із застосуванням дзеркала дозволяє лікареві оцінити візуально стан зовнішніх і внутрішніх статевих органів. Також лікар виявляє наявність слизових виділень, їх консистенцію і етіологію.

Підготовка до процедури грає важливу роль. Перед відвідуванням лікаря слід дотримуватися таких правил:

виключити статеві контакти за два дні до відвідин фахівця (включаючи оральні);
виключити застосування вагінальних таблеток, мазей, гелів або супозиторіїв за два дні до відвідин фахівця;
не використовувати вагінальні тампони в день обстеження;
не застосовувати спринцювання;
за день до огляду необхідно підміни теплою водою, не використовуючи мильні розчини.

Слід пам’ятати, що в день відвідин фахівця підмиватися не можна, інакше це може зашкодити об’єктивному обстеженню.

аналізи

Біологічним матеріалом для лабораторної діагностики служить кров пацієнта, мазок, взятий зі слизової, і слизові виділення. Мазок використовується для ПЛР-діагностики, посіву на поживні середовища та бактеріологічного аналізу. Кров у пацієнта беруть при серологічному аналізі, який дозволяє виявити наявність антитіл проти конкретного збудника.

На сьогоднішній день найефективнішим в діагностиці уреаплазмоза вважається метод ПЛР-діагностики. Решта методи надають менше інформації і застосовуються для виявлення супутніх захворювань.

Лікар може призначити наступні дослідження:

Бактеріологічний аналіз мазка. Даний вид діагностики непридатний для виявлення уреаплазм, тому що вони занадто маленького розміру і не видно в мазку під мікроскопом. Цей метод лікарі застосовують для виявлення супутніх захворювань, адже в вісімдесяти відсотках випадків уреаплазмоз супроводжується грибковими та бактеріальними інфекціями. І перш чим лікувати основне захворювання, необхідно позбутися від супутніх.
Бактеріологічний посів на живильне середовище. Бакпосів на уреаплазму, як і бактеріологічний аналіз, застосовується для виявлення супутніх інфекцій статевих шляхів. Мікробіологи визначають, чи дав зростання колонії збудник і його приналежність його до певного виду за показниками.
ПЛР-дослідження. Методика полягає в розмноженні колонії і виявленні ДНК для ідентифікації збудника за генетичним матеріалом. Цей метод є максимально достовірним і найефективнішим на сьогоднішній день. Адже коли ДНК виявлено, можна приступити до визначення чутливості до антибіотиків.
Серологічний аналіз (ПІФ і імуноферментний аналіз). Такий вид діагностики полягає у виявленні специфічних антитіл (IgG) до певного збудника. Гемотест малоефективний через відсутність у людини стійкого імунної відповіді на збудника уреаплазмоза.

Сукупність перерахованих вище методів діагностики дозволяє лікарям скласти об’єктивну картину захворювання і виявити супутні захворювання. Отримані дані допоможуть фахівцеві призначити адекватне лікування, яке допоможе запобігти прогресування хвороби і розвиток ускладнень.

Хворий повинен розуміти, що для ефективного лікування обстеження проходять обидва партнера, навіть якщо у одного з них відсутні симптоми захворювання. Це дозволить виключити повторне інфікування від статевого партнера після пройденого лікування.

розшифровка

Під час діагностики уреаплазмозу проводять посів бактерії на поживні середовища для кількісного визначення збудника. Такий метод ефективний тим, що дозволяє виявити концентрацію збудника в організмі людини (титр). Не всі люди, у яких виявляється уреаплазма, мають виражені симптоми захворювання.

За останніми даними, більше половини жінок і чоловіків, які ведуть активне статеве життя, є носіями уреаплазми.

Через це лікарям знадобився критерій, який показав би рівень ризику захворювання людини. Титр є саме таким критерієм.

якщо титр не перевищує 10 в 4 ступеня, такий показник за оцінками фахівців вважається нормою;
якщо перевищує дану позначку, то тест позитивний і людина стикається з цим ризиком захворювання.

Але незважаючи на низький рівень ризику захворюваності, носій піддається ряду небезпек:

навіть якщо у пацієнта нормальні показники титру, а імунна система носія ослабне, то колонія збудника почне швидко розмножуватися і у хворого розвинеться інфекція;
носій ризикує інфікувати свого статевого партнера, якщо не скористається бар’єрним засобом контрацепції;
якщо вагітна жінка є носієм інфекції, то під час природних пологів, дитина, що проходить родові шляхи, ризикує заразитися уреаплазмозом.

Носійство уреаплазми є тимчасовим (транзиторні), але іноді захворювання здатне перейти в хронічну форму і буде супроводжувати людину все його життя.