Бюджет кардинально змінили

Документ про перегляд параметрів федерального бюджету починається оптимістично: Мінфін РФ змінив прогноз грошового балансу країни в бюджеті на 2018 рік, заклавши в нього профіцит на рівні 0,45% ВВП замість очікуваного дефіциту в 1,3% валового продукту. Причому виручка від нафти, що подорожчала очікується суттєва: скарбниця розповніє на 2,2 трильйона замість скромних 527 мільярдів гривень, які спочатку країна планувала заробити на продажу вуглеводнів. Здавалося б, Росії пощастило. Однак, виявивши профіцит, якого країна не бачила з 2011 року, уряд стало перекроювати параметри скарбниці вельми специфічним чином.

За новим прогнозом, доходи країни збільшаться з 15,26 трлн гривень до 17 трлн, після закриття дефіциту в скарбниці залишиться ще 530 млрд вільних засобів, проте держава не планує за рахунок них сильно збільшувати витрати (надбавка буде чисто символічною – 60 млрд гривень). Навпаки, багато статей державних витрат уряд має намір урізати.

Зокрема, пропонується скоротити видатки за бюджетною статті «Соціальна політика». Наприклад, трансферти з казни на пенсійне забезпечення уріжуть на 51,5 мільярда гривень. Правда, в Мінфіні пояснили, що на розмір пенсій це не вплине, а гроші на індексацію прийдуть з інших джерел – позабюджетних фондів. Ці засоби повинні частково покрити дефіцит Пенсійного фонду, який до цього закривався за рахунок федеральної скарбниці, а тепер вона може заощадити на транш в ПФР. Разом з тим в проекті поправок передбачається скорочення на 2,23 мільярда гривень держпрограми з підтримки інвалідів та на 5,9 млрд гривень будуть урізані витрати на соціальне забезпечення. Крім того, фінансове відомство також пропонує знизити субсидії на розвиток сільського господарства на 1,3%, або 3,2 млрд гривень.

Правда, двом важливим сферам соціального життя від перерозподілених в бюджеті засобів «копієчка» дістанеться: в проекті поправок передбачено збільшення видатків на медицину та освіту – плюс 4,2 млрд і 2,64 млрд руб відповідно. Зате шматок побільше і пожирніше уряд має намір виділити на підтримку силових структур і фінансування системи виконання покарань: до витрат на першу статтю пропонується додати 20,3 млрд, на другу – ще 4,6 млрд гривень.

Що робити з рештою профіцитні засобами, Мінфін теж уже придумав. Планується їх спочатку прокрутити за допомогою покупки валюти на внутрішньому ринку, а потім «заникав» подалі, направивши в державну скарбничку – Фонд національного добробуту.

Тим часом додаткові нафтові доходи могли б стати стимулом для розвитку вітчизняної економіки, але навряд чи це станеться, вважає експерт. «Мінфін РФ звик виконувати бюджет виключно в бухгалтерській площині і прагне тільки до відома витрат з доходами», – зазначає доктор економічних наук Ігор Ніколаєв. За його словами, відомству зручніше направити засоби на покупку валюти, чим вкласти в який-небудь проект.

Нинішньому міністру фінансів Антону Сілуанову, якому, до речі, вже обіцяний пост першого віце-прем’єра в що складається новому уряді, взагалі чуже поняття «інвестувати», додає директор Інституту проблем глобалізації Михайло Делягін. «Він звик тримати гроші в кулаці і не пускати їх в економіку», – пояснив експерт.

Звичайно, в прагненні Мінфіну прокрутити гроші, щоб поповнити держрезерви і покласти в них заначку на чорний день, немає нічого поганого. Разом з тим намір збільшити в 5 разів обсяги закупівель валюти може обернутися негативними наслідками для гривні, який завжди на масштабні валютні інтервенції реагує падінням. У сукупності з іншими факторами, в тому числі антиукраїнськими санкціями, відтоком іноземного капіталу з Росії, такий стан справ «дерев’яному» не обіцяє нічого хорошого. Втім, уряду вигідний слабкий гривня: це обмежує покупку зарубіжних товарів населенням і компаніями, а зекономлені на імпорті гроші і підуть в національну «кубушку». А чим резервів більше, тим Мінфіну спокійніше.