Біжутерія: «родзинка» в образі
Біжутерія, всупереч поширеній думці – це не дешева і демократична альтернатива ювелірних прикрас, а цілком самостійна категорія: біжутерія часом виглядає не менш красиво і стильно, чим найдорожчі прикраси з золота і срібла з дорогоцінними каменями. А про те, що коштує вона при цьому куди менше, згадувати і не доводиться. Стараннями численних модних дизайнерів, які все частіше вважають за краще біжутерію «важким» прикрасам з дорогоцінних металів, біжутерія стрімко набирає популярність.
історичні традиції
Спочатку біжутерія з’явилася в тридцяті роки двадцятого століття і з самого початку мала на зовсім іншу мету: на відміну від дорогих ювелірних прикрас, які купувалися для зберігання роками, біжутерія представляла собою дешеві, але, тим не менш, красиві вироби, які можна було підібрати до певного костюму та сукні, носити до тих пір, поки примхлива мода в черговий раз не змінить напрямок, а потім відкласти до кращих часів або взагалі викинути.
В середині двадцятого століття біжутерію, поряд з дійсно дорогими ювелірними виробами, почали випускати найавторитетніші представники моди і ювелірної сфери: Chanel, Christian Dior, знаменитий американський ювелірний бренд Tiffany. До речі, легендарна Габріель (Коко) Шанель була однією з основоположниць моди на біжутерію, саме вона запропонувала замінити дорогий натуральні перли куди більш доступним штучним. А вже в шістдесяті роки двадцятого століття прихильницями біжутерії стали і інші впливові трендсеттери тих часів – голлівудські кінодіви Елізабет Тейлор, яка не соромилася носити біжутерію навіть незважаючи на величезну особисту колекцію ексклюзивних ювелірних виробів, Вів’єн Лі, Джейн Рассел, Одрі Хепберн. У цих представниць «Фабрики мрій» був навіть власний дизайнер біжутерії – Кеннет Джей Лейн, який прославився в шістдесяті роки двадцятого століття саме як дизайнер красивою і стильною біжутерії.
В цілому ж «реальний вік» біжутерії близько трьохсот років: ще у вісімнадцятому столітті деякі ювеліри пропонували дешеві прикраси, в яких замість дорогоцінного каміння використовувалося забарвлене в різні відтінки скло.
Новий тренд: еклектика в усьому
Приблизно в п’ятдесяті роки двадцятого століття біжутерія з дешевої заміни ювелірним виробам перетворилася на щось куди більш цікаве і цінне: прикраси, створені, здавалося б, з дешевих і часом навіть анітрохи не привабливих матеріалів, раптово почали цінуватися чи не так само, як прикраси з дорогоцінних металів. Але справжній розквіт популярності біжутерії припав саме на двохтисячному і триває досі. А дякувати за це слід, в першу чергу, численних модних дизайнерів, раптово зацікавилися еклектикою і нетривіальними, оригінальними поєднаннями матеріалів не тільки в одязі, але і в прикрасах. Завдяки цьому тренду біжутерія, яка, в принципі, і являє собою прикраси з практично будь-яких дешевих матеріалів, від недорогих металів і сплавів до скла, кераміки, пластмаси і навіть дерева і шкіри, виявилася неймовірно популярною.
Так, наприклад, широкі і різнокольорові браслети із пластику або ж більш трендовий їх варіант, прозорі браслети- «наручники» з безбарвного пластика-люціта, сьогодні можна зустріти в колекціях pret-a-porte практично кожного модельєра, а вже їх-то у відсутності смаку і надмірної пристрасті до дешевизни дорікнути просто неможливо. Ще один популярний і понад сучасний матеріал, дуже часто застосовується для виготовлення біжутерії – дерево (в колекції американського дизайнера Донни Каран весна-літо 2012 практично всі прикраси в етнічному стилі були виготовлені з найдрібніших пластинок відполірованого дерева). І зовсім вже незабутнє враження справляє «останній писк» моди на незвичайну біжутерію – прикраси зі шкіри. Versace, Oscar de la Renta і інші, не менш авторитетні модні бренди випускають широкі браслети зі шкіри, вигадливо прикрашені клепками або декоративними пряжками з відполірованого до блиску металу.